Хоча усні заповіді Ньїнґми були запроваджені з часів імперського періоду, лише після того,
як Мінлінг Терчен Рігзін Г'юрме Дордже (1646-1714) та його молодший брат Мінлінг Лочен
Дхармашрі (1654-1718) написали серію коментарів до цих вчень, було створено кама (бка'ма)
або збірку усних передач. Це вказувало на окрему категорію канонічної літератури Ньїнґми
на відміну від скарбів одкровення терма (ґтер ма).

У 19 столітті, протягом 1840-1845 років, вчений Г'ялсе Чженпен Тхайе (1800-1855) склав
збірку ритуальних текстів, пов'язаних з камою. Включаючи зміст, цей комплект складався
з 9 томів (ка->та) та 83 окремих текстів (іноді позначених як 88 творів), а друкарські
блоки були вирізьблені в монастирі Дзоґчен у Кхамі.

Це була перша компіляція колекцій Ньїнгма Кама.

Кілька десятиліть потому, у монастирі Пеюл, у 1875 році, Г'ялтрул Пема
Донгак Тензін (1830-1892) додав ще 16 томів, зробивши загальну кількість
кама 25 томами (ка->ра), включаючи 266 окремих текстів. Блоки для них спочатку були
вирізьблені в монастирі Пеюл і пізніше практикувалися та розвивалися як частина
навчальних програм у всіх основних монастирях Ньїнгма в Кхамі, включаючи Дзоґчен, Каток та Сечен.
Це стало відомим як «phyogs bsgrigs thengs gnyis pa» або друга компіляція кама.

Дуджом Рінпоче Джикдрал Єше Дордже (1904-1988) пізніше відредагував існуючу колекцію
кама та додав ще 33 томи (ка->сі), що загалом склало 58 томів або 567 окремих текстів.
Усі це були рукописи, які були надруковані в Індії та отримали назву «Бка' ма рг'яс па» (W19229).
Зенкар Рінпоче згодом відіграв важливу роль у публікації набору зі 100 томів, які були
розповсюджені серед монастирів та бібліотек. Це розширене видання було третім збірником кама.

У 1992 році, коли Карма Делек був у монастирі Каток, отримував передачі кама, він помітив,
що у них є додаткові роботи з кама, які не були включені до колекції Дуджома Рінпоче. Через рік
він відвідав Кхенпо Мунсела в Голоку та обговорив з ним додаткові роботи, які він виявив у Катоку.
Кхенпо Мунсел запропонував перекомпілювати каму, і хоча на той час у нього не було багато грошей,
він дав Кармі Делеку 1000 юанів для початку проєкту. Він попросив своїх учнів Катока Кхенпо
Джам'яна та Ньяронга Церинг Г'ятсо допомогти. Під егідою цього проєкту, щоб реалізувати
прохання Кхенпо Мунсела, Каток Кхенпо Джам'яна та Ньяронга Церинг Г'ятсо подорожували
до різних монастирів Ньїнґма по всьому Кхаму, тоді як Карма Делек подорожував У-Цангом,
Непалом та Індією. Зенкар Рінпоче допомагав в Європі та Сполучених Штатах, збираючи рідкісні рукописи кама.

Усі видання кама, що існують зараз, були натхненні початковим натхненням поради
Кхенпо Мунсела про необхідність перекомпіляції цієї важливої ​​колекції усних вчень Ньїнґма.

У 1999 році, значною мірою підготовлені Катоком Кхенпо Джам'янгом, було надруковано 100
примірників 120 томів текстів кама з нагоди святкової церемонії Десятого дня (tshe'i bcu'i dus ston)
під час повторного відкриття монастиря Каток. Ця збірка відома як Bka' ma shin
tu rgyas pa — надзвичайно велике видання кама.

Див. це видання, Bka' ma shin tu rgyas pa (kaH thog) (W25983).

На додаток до цього одноразового обмеженого тиражування 120 томів,
були надруковані додаткові 55 томів, які були розповсюджені по
монастирях та додані до існуючих 58 томів видання Дуджома Рінпоче.

У 2000 році, на основі видання Каток «Бка' ма шин ту рг'яс па», яке було надруковано
роком раніше, Карма Делек порадив проєкт з видалення з 120-томного видання текстів,
які були визнані не-кама, створивши нове видання у 110 томах. Див. це видання,
«Бка' ма шин ту рг'яс па» (W 21508).

За порадою Зенкара Рінпоче, Церинг Г'ятсо організував комп'ютерне
введення всієї ками. Це було офіційно ініційовано як урядовий
проєкт під керівництвом Департаменту меншин провінції Сичуань (Si
khron mi rigs don gcod khang) у Національному бюро колекції рідкісних текстів меншин
та реставрації (Dpe rnying dpe dkon 'tshol sdud khang). Цей
відділ витратив 1 мільйон 300 тисяч юанів на перекомпіляцію,
редагування та публікацію збірки текстів кама в загальній кількості 133 томів
(ка->по) або 1110 окремих текстів. Було знайдено кілька додаткових текстів
та додано до цієї останньої збірки. Хоча це часто називають
другим виданням третьої збірки, насправді це четверта
збірка збірки Ньїнґма Кама. Цей проект було реалізовано
у 2009 році, і нещодавно ми опублікували повний огляд на TBRC. Дивіться це
видання, Snga 'gyur bka' ma shin tu rgyas pa (W1PD100944).

Бібліотека TBRC містить схеми для цих видань,

Bka' ma rgyas pa (W19229) (58 томів) зібраний Дуджомом Рінпоче
Bka' ma shin tu rgyas pa (kaH thog) (W25983) (120 томів)
Snga 'gyur bka' ma shin tu rgyas pa (W1PD100944) (133 томи)

Though the oral precepts of the Nyingma were introduced from the time of the
imperial period, it was not until Minling Terchen Rigzin Gyurme Dorje (1646-1714)
and his younger brother Minling Lochen Dharmashri (1654-1718) wrote a series of
commentaries on these teachings that the kama (bka' ma) or collection of oral
transmissions were created. This indicated a separate category of Nyingma
canonical literature in contrast to the terma (gter ma) revelatory treasures.

In the 19th century, during the years 1840-1845, the scholar
Gyalse Zhenpen Thaye (1800-1855) composed a set of ritual texts in
association with the kama. Including the table of contents, this set
totaled 9 volumes (ka->ta) and 83 individual texts (sometimes delineated
as 88 Works), and printing blocks were carved at Dzogchen Monastery in Kham.
This was the first compilation of the Nyingma Kama Collections.

A few decades later at Peyul Monastery in 1875, Ggyaltrul
Pema Dongak Tenzin (1830-1892) added an additional 16 volumes, making
the total of the kama 25 volumes (ka->ra) including 266 individual texts.
The blocks for these were originally carved at Peyul Monastery and were
later practiced and developed as part of the curricula at all of the major
Nyingma monasteries in Kham, including Dzogchen, Katok, and Sechen.
This became known as the "phyogs bsgrigs thengs gnyis pa" or the second
compilation of kama.

Dudjom Rinpoche Jikdral Yeshe Dorje (1904-1988) later edited the existing
kama collection and added another 33 volumes (ka->si), totaling 58 volumes
or 567 individual texts. These were all handwritten manuscripts that were
printed in India and titled the Bka' ma rgyas pa (W19229). Zenkar Rinpoche
was then instrumental in publishing a set of 100 volumes that were
distributed to monasteries and libraries. This expanded edition was
the 3rd compilation of the kama.

In 1992, while Karma Delek was at Katok Monastery receiving the kama
transmissions, he noticed that they had additional kama works that
were not included in the Dudjom Rinpoche collection. A year later,
he visited Khenpo Munsel in Golok and discussed with him the additional
works that he had discovered at Katok. Khenpo Munsel suggested that the
kama undergo a recompilation, and though he did not have much money at
the time, he gave 1,000 yuan to Karma Delek to initiate the project.
He asked his students Katok Khenpo Jamyang and Nyarong Tsering Gyatso
to help. Under the auspices of this project, to actualize
Khenpo Munsel's request, Katok Khenpo Jamyang and Nyarong Tsering Gyatso
traveled to the various Nyingma monasteries throughout Kham, while Karma
Delek travelled through U-Tsang, Nepal, and India. Zenkar Rinpoche helped
in Europe and the United States, collecting rare kama manuscripts.
All of the editions of the kama that now exist were spurred by the
initial inspiration of Khenpo Munsel's advisement about the need to
recompile this important collection of Nyingma oral teachings.

In 1999, largely prepared by Katok Khenpo Jamyang, 100 copies of 120
volumes of kama texts were printed for the festive occasion of the
Tenth Day Ceremony (tshe'i bcu'i dus ston) at the reopening of
Katok Monastery. This collection is known as the Bka' ma shin
tu rgyas pa — the extremely extensive edition of the kama.
See this edition, Bka' ma shin tu rgyas pa (kaH thog) (W25983).

In addition to this one time limited edition printing of the 120 volumes,
there were printings of an additional 55 volumes that were distributed to
monasteries and added to the existing 58 volumes of the Dudjom Rinpoche edition.

In 2000, based on the Katok edition of the Bka' ma shin tu rgyas pa
that was printed a year earlier, Karma Delek advised a project to
remove what were determined to be  non-kama texts from the 120 volume edition,
creating a new edition in 110 volumes. See this edition, Bka' ma shin tu rgyas pa (W 21508).

Under advisement of Zenkar Rinpoche, Tsering Gyatso organized the computer
input of the entire kama. This was officially initiated as a government
project under the direction of the Sichuan Department of Minorities (Si
khron mi rigs don gcod khang) at the National Minority Rare Text Collection
and Restoration office (Dpe rnying dpe dkon 'tshol sdud khang). This
department spent 1 million and 3 hundred thousand yuan to re-compile,
edit, and publish the kama text collection in a total of 133 volumes
(ka->po) or 1,110 individual texts. A few additional texts were found
and added to this most recent collection. Though this is often referred
to as the second edition of the third compilation, it is in fact a fourth
compilation of the Nyingma Kama Collection. This project came to fruition
in 2009, and we have recently published a full outline on TBRC. See this
edition, Snga 'gyur bka' ma shin tu rgyas pa (W1PD100944).

The TBRC Library features outlines for these editions,

Bka' ma rgyas pa (W19229) (58 vols.) compiled by Dudjom Rinpoche
Bka' ma shin tu rgyas pa (kaH thog) (W25983) (120 vols.)
Snga 'gyur bka' ma shin tu rgyas pa (W1PD100944) (133 vols)