@#/_/dung mtsho ras pa phyi ma/ rnam thar/ Біографія Дунгцо Ріпи Молодшого

Дунґтсо Ріпа Молодший (Дунґцо Ріпа Чіма, dung mtsho ras pa phyi ma, XIV ст.) народився в місцевості Дінґмадрін (ding ma brin) у
Південному Лато (la stod lho). Його батьком був Жанґ Кхонне (zhang dkon ne), а матір'ю — Дронза Дронк'їд (mgron za sgron skyid).
Від раннього дитинства він чітко пам’ятав своє попереднє втілення як Дунґтсо Репа Старшого (dung mtsho ras pa snga ma, XIII –
поч. XIV ст.), котрий був відомим тертоном лінії Каґ'ю, і саме тому був визнаний його реінкарнацією. Навчання Дунґтсо Репа розпочав
у віці одинадцяти років. У двадцять три роки він став учнем видатного майстра Міньяґ Репи (mi nyag ras pa), під керівництвом якого
ґрунтовно опанував сутрійні та тантричні цикли традицій Ньїнґма і Сарма. Під час тривалого ретріту йому з’явилося чисте видіння
Падмасамбгави, який наказав вирушити на паломництво до Конґпо (kong po) та Центрального Тибету (dbus, тут — «У»). У регіоні Он ('on)
Дунґтсо Репа зустрів видатну жінку-майстриню Кунґа Бум (kun dga' 'bum, д.н. 1298 або 1308). Вона прийняла його як свого духовного
учня та партнера (санскр. karmamudrā, тиб. las kyi phyag rgya). Дунґтсо Репа виявив численні терма (приховані скарби вчення) у
кількох сакральних місцях:

* Моньюл (mon yul);
* Кюнґдзонґ Ґанґра (khyung rdzong gangs ra);
* Лато, в Сінподзонґу (srin po rdzong), де він відкрив практики Ладруб Дунґва Жідже (bla sgrub gdung ba zhi byed) та
  Цедруб Одк'ї Бумпа (Tshe sgrub ’od kyi bum pa), які згодом передав великій кількості учнів;
* Дакпо (Dwags po), на березі озера Мандал Накпо (Mtsho maṇḍal nag po), розташованого над монастирем Даклха Ґампо (dwags lha sgam po;
  також Dwags po sgam po). Саме там він виявив один із найвищих циклів Дзоґчен — Янґті Накпо Серґ'ї Дручік (yang ti nag po gser gyi 'bru gcig).

Джерела:

[1] gu ru bkra shis. gu bkra'i chos 'byung. Beijing: krung go’i bod kyi shes rig dpe skrun khang, 1990, pp. 482–483.
[2] Bradburn, Leslie (ed.). Masters of the Nyingma Lineage. Cazadero: Dharma Publications, 1995, pp. 170–171.